Для того, щоб позначити на письмі число, можна використати як цифри, так і спальні слова-числівники. Здебільшого люди вибирають саме перший варіант, адже цифрові символи короткі, ємкі, з ними простіше працювати, вони не мають різних граматичних форм, які треба узгоджувати. Можна просто написати «1», і людина, що володіє будь-якою мовою, зрозуміє цей символ, тоді як це ж саме число, написане словом, доведеться перекладати. Проте у числівників є одна суттєва перевага. Коли мова йде про українську мову, то ці слова можуть бути двох видів – кількісні та порядкові. Перші, як зрозуміло із назви цього виду, описують та називають кількість предметів, тоді як другі – порядок при лічбі. При мовленні важливо розділяти ці два види, тож використання слів досить часто є більш зручним, ніж цифр. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з числівниками обох видів, відрізняючи порядкові, котрі є головним обʼєктом пошуків у вправі, від кількісних. На екрані перед дитиною міститься кілька числівників, які називають різні, але завжди – досить великі числа. Завдання, яке ставиться перед учнем, не змінюється – дитина на кожному етапі має знайти та виділити саме порядковий числівник. Зробити це досить легко, адже порядковий та кількісний варіанти назви одного й того самого числа не співпадають і навіть не походять одне на одного, наприклад слова «один» та «перший» можуть бути передані на письмі цифрою «1». Це завдання є дуже важливим саме для цього етапу вивчення математики, адже дитина почне працювати з великими числами, відтак має запамʼятати правило: у порядкових числівниках форму, власне, порядкового виду приймає тільки останнє слово, яке означає найменший розряд.
Учень/учениця: читає і записує багатоцифрові числа цифрами
Читати і записувати цілі багатоцифрові числа, використовуючи цифри з базової десятки та словесні назви цифр. Порівнювати два багатозначних числа на основі значень цифр у кожному місці, використовуючи >, = і < як символи для запису результатів порівнянь.