Тривимірні фігури

Геометричні фігури можна умовно розділити на два великі підвиди: двовимірні та тривимірні, або інакше – обʼємні. Двовимірні мають лише два виміри, як зрозуміло із назви. Їх легко показати на площині, де вони, власне, і будуються. Тривимірні фігури мають ще один вимір – глибину, чим вони подібні на обʼєкти оточуючого світу. На площині, тобто на екрані або аркуші паперу, зобразити їх складніше, адже виходить, що частково ця фігура залишається невидимою, адже одна сторона знаходиться позаду інших. Ця невидима сторона позначається пунктиром. У ході виконання цього завдання дитина повторить визначення цих фігур. На екрані перед дитиною міститься зображення такої фігури – нове для кожного наступного етапу вправи. Важлива особливість зображення в тому, що ця фігура може бути перевернута будь-яким чином, що значно змінить її сприйняття – і все рівно це залишиться та сама фігура. Наприклад, конус здебільшого зображується «фундаментом» вниз, ніби він стоїть. Проте, якщо його перевернути і направити гостру частину вниз  чи вбік, що дійсно надасть фігурі іншого виду, сама її природа не зміниться. Отже на екрані учень бачить кілька різних положень однієї й тієї самої фігури. Серед варіантів її назви дитина має вибрати правильний, після чого проходить на наступний етап завдання, де зіштовхнеться вже з іншою фігурою, але завжди тривимірною. Ця вправа є досить простою, адже учень просто повторює назву фігур цього виду, проте і важливою, бо дитина звикає сприймати фігуру саме за наявністю у неї характерних рис, а не просто за виглядом, який змінюється в залежності від положення у просторі.