Взагалі здебільшого математика розглядається як досить суха та позбавлена творчості наука. Такий погляд, хоча в цілому досить правильний, все ж не до кінця відображає справжнє положення речей, адже, вже знаючи деяку базу, можна і вирішення прикладів перетворити на певну гру. У ході виконання цього завдання дитина буде робити саме це. На екрані перед дитиною на кожному етапі знаходитиметься новий математичний приклад з дією додавання. Особливістю цього виразу є те, що у ньому є відомою тільки відповідь – тобто сума. Доданки учень має підібрати сам. Варіанти для цього знаходяться під прикладом, де замість доданків будуть порожні клітинки. У будь-якому порядку (адже сума не змінюється в залежності від положення доданків) учень має перемістити туди два числа з тих, які знаходяться внизу. Учень уважно вивчає ці варіанти і підбирає таку пару чисел, яка у сумі як раз даватиме те число, яке є на місці суми. Учень вже знайомий з форматом роботи, коли треба знайти невідомий доданок. Для цього треба від суми відняти відомий доданок. Проте самостійний підбір обох доданків дає, як здається учню, більшу свободу. Дитина може більш ретельно вивчати цифри, підбирати пари, дивитись, як різні числа поєднуються, перевіряти себе. Більша кількість варіантів (хоча й не надто велика – всього чотири числа, з яких треба підібрати два) не плутає, а дає бажану свободу, що вносить ігровий елемент у вправу. Коли дитина підбирає пару чисел та переносить їх у порожні клітинки, то проходить на наступний етап, де треба буде виконати аналогічні дії з новим прикладом.
Учень/учениця: застосовує знання нумерації багатоцифрових чисел для виконання арифметичних дій додавання і віднімання числа 1 та додавання і віднімання на основі розрядного складу числа
Учень/учениця: перевіряє правильність виконання арифметичних дій