Обʼємні фігури відрізняються від тих, що зображені на площині, наявністю третього виміру сприйняття, тобто глибини. Цей третій вимір зображується на малюнку символічно шляхом передачі тим чи іншим способом невидимої сторони предмета. На екрані учень бачить тривимірну фігуру. Розуміючи, що вона є обʼємною, він також бачить, якими саме пласкими фігурами ця обʼємна була створена. Таким чином учень розуміє, що тривимірні фігури є похідними від двовимірних. Завдання, що ставиться перед учнем на кожному етапі вправи, полягає у тому, щоб визначити, які саме двовимірні фігури було використано для створення обʼємної. Для цього на екрані є кілька варіантів відповіді. Незалежно від того, чи правильний варіант обере дитина, вона перейде до наступного етапу вправи, на якому треба буде виконати аналогічну дію, але вже з іншою фігурою. Це завдання корисне для розуміння дитини видів фігур та сприйняття обʼємних предметів загалом. Також ця вправа розвиває аналітичні здібності та корисна для вміння зосереджуватися.
Учень/учениця: розпізнає і описує двовимірні фігури (наприклад двовимірний літак) та просторові фігури (куб, куля).
Учень/учениця: аналізує і порівнює дво-тривимірні фігури, різних розмірів і орієнтацій, використовуючи неформальну мову, щоб описати їх подібності, відмінності, деталі (наприклад, кількість сторін і вершин/кутів), та інші характеристики (наприклад, мають сторони рівної довжини).
Учень/учениця: складає прості форми для створення інших. Наприклад, "З'єднай ці два трикутника таким чином, щоб вони утворили прямокутник".
Учень/учениця: розрізняє геометричні фігури – куб, кулю, піраміду, конус, циліндр.