На екрані зображено два предмети, які подібні один до одного за формою, структурою та кольором, але відрізняються розмірами, а точніше – довжиною. Ці предмети зображені у стилі ілюстрацій до дитячої книги, досить деталізовано і яскраво, але без надмірних акцентів на кольорах. Дитина у ході виконання цього завдання має вибрати, який з предметів довший, а який – коротший. Зробивши свій вибір, учень переходить до наступного етапу вправи, на якому зʼявиться вже інша, нова картинка з двома інакшими предметами, теж різними за довжиною. Якщо на минулому етапі треба було вибрати довший предмет, то на новому учень вже матиме вибрати коротший з двох. Таким чином досягається не тільки різноманіття умов виконання завдання, а й закріплюється розуміння відносності довжини: якщо є пара предметів, і один є довшим, то другий залишається коротшим супроти нього, але може бути довшим у порівнянні з іншим обʼєктом. Ця вправа є важливою не тільки для того, щоб дитина у майбутньому ознайомилася з виміром довжини і мірою цієї характеристики, а й для того, щоб учень міг краще орієнтуватися у просторі та вибирати серед обʼєктів правильний, керуючись певним конкретним критерієм.
Учень/учениця: описує вимірювані характеристики об'єктів, таких як довжина або вага; описує декілько вимірюваних характеристик одного об'єкта.
Учень/учениця: порівнює два предмета з вимірною характеристикою загального, щоб побачити, який предмет має характеристику "більше"/"менше", і описати різницю. Наприклад, пряме порівняння висоти двох дітей і опис однієї дитини як вищої/нижчої.
Учень/учениця: називає ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір тощо; розпізнає об’єкти навколишнього світу за розміром, формою, призначенням, кольором тощо.
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.
Учень/учениця: зіставляє об’єкти навколишнього світу: за розміром (більший, ніж; менший, ніж; однакові за розміром); за довжиною (коротший ніж; довший за; однакові за довжиною); за масою (важчий, легший) та ін.; впорядковує об’єкти навколишнього світу за розміром, довжиною, висотою, товщиною, масою тощо.
Учень/учениця: порівнює довжини відрізків або смужок паперу «на око», накладанням або за допомогою різних мірок; знає, якими одиницями вимірюється довжина (сантиметр, дециметр, метр), їх скорочене позначення та співвідношення між ними; розуміє, які одиниці вимірювання довжини доцільно використовувати в конкретному випадку; вимірює довжину предметів або відрізків; записує результати вимірювання із використанням різних одиниць (см, дм, м); будує відрізок заданої довжини.