Ознайомившись з особливими випадками додавання двоцифрових чисел, які в тому чи іншому сенсі спрощують цей процес, дитина нарешті готова до будь-яких вавіантів такого роду прикладів. На екрані перед учнем міститься відразу кілька математичних виразів, які містять дію додавання. Вони розташовані під малюнком, де зображено цифри після знаку рівності (тобто кожна така цифра є сумою для свого прикладу). Кожній з цих цифр відповідає свій приклад. Учень має виконати дію додавання для кожного з прикладів, після чого залишається просто перемістити математичний вираз на своє місце. Кожен приклад треба перемістити туди, де міститься правильна для нього відповідь. Таким чином, виконуючи завдання, дитина може звірятись з кількома варіантами, які є зверху. Це дуже важливо, адже робота, яку виконує учень, для нього ще досить нетипова: при додаванні одиниці можуть впливати на розряд десятків, числа різні, іноді досить великі і тому складніші для сприйняття, ніж у попередніх вправах. Більше дитині доводить й тримати у памʼяті. Наприклад, якщо «34» додати до «59», то учню доведеться запамʼятати, що при додаванні четвірки до девʼятки одиничку треба ще додати до десятків. В результаті вийде цифра «93». Коли учень дає відповідь на питання рівня, то проходить на новий етап завдання, де будуть інші приклади з іншими варіантами відповіді.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила додавання числа до суми, суми до числа, віднімання числа від суми, суми від числа у межах 100 з переходом через розряд; застосовує в обчисленнях переставний закон додавання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 100; перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.