Потенціал виконання математичних дій у стовпчик найкраще розкривається у випадку з роботою з двоцифровими числами. Справа в тому, що при додаванні у стовпчик цифри певного розряду знаходяться рівно одна під одною: десятки під десятками, а одиниці під одиницями. Отже у дитини не буде помилкового бажання випадково додати десятки до одиниць чи навпаки. У ході виконання цього завдання учень тренуватиметься додавати числа у стовпчик у межах першої сотні. На екрані перед дитиною містить математичний приклад, інформація в якому подається саме таким чином. Учень окремо додає числа кожного розряду. Якщо, скажімо, при додаванні сума одиниць більша за девʼятку, то учню доведеться запамʼятати це і до суми десятків додати одиницю. Відповідь на питання етапу дитина записує цифрами під горизонтальною лінією. Коли учень це робить, то проходить на новий етап завдання, де треба виконати дії аналогічного характеру, але вже з іншими числами. Різноманіття цифр не дає дитині нудьгувати, а приємне візуальне оформлення вправи посилює цікавість до її виконання. Кожний рівень супроводжується додатковою ілюстрацією, яка, хоч і не має прямого звʼязку з числами, але робить візуальний ряд більш насиченим. Відтак дитині приємніше виконувати це завдання і цікавіше рухатись між його етапами.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила додавання числа до суми, суми до числа, віднімання числа від суми, суми від числа у межах 100 з переходом через розряд; застосовує в обчисленнях переставний закон додавання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 100; перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.