Зазвичай у прикладі треба знайти результат дії. Коли йде мова про віднімання, то здебільшого треба відшукати саме різницю. Але у ході цього завдання учню доведеться шукати інші елементи числового виразу з цією дією. Таким чином розвивається аналітичне мислення, розуміння теми віднімання загалом та взаємодії чисел як складових частин прикладу. На екрані перед учнем міститься приклад з відніманням. Числа розташовані у стовпчик для того, щоб учень не заплутався в розрядах цифр. Якщо знайти пропущений доданок просто (треба просто від суми відняти відомий доданок), то для кожного елементу дії віднімання є свій, окремий саме для неї, метод. Зменшуване можна знайти, якщо додати відʼємник і різницю. Відʼємник знаходиться наступним способом: треба від зменшуваного відняти вже різницю. Коли учень вводить у пусту клітинку число, яке вважає правильним, то проходить на новий етап, де треба виконати аналогічну дію, тільки вже приклад буде новим. І навіть якщо учень помилиться, то все рівно продовжить рух між етапами завдання.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила додавання числа до суми, суми до числа, віднімання числа від суми, суми від числа у межах 100 з переходом через розряд; застосовує в обчисленнях переставний закон додавання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 100; перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами.
Учень/учениця: володіє навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 20; перевіряє додавання відніманням, а віднімання – додаванням.
Учень/учениця: вміє вільно додавати та віднімати числа в межах 100, опираючись на розряди цих чисел, властивості математичних дій та взаємооберненість додавання та віднімання; може пояснити, чому додавання чи віднімання працює та знає, як перевірити правильність виконаних дій.