Наглядність – це одна з головних переваг рахування у стовпчик. Коли одиниці знаходяться під одиницями, а десятки – під десятками, дитині набагато простіше працювати з числами. У ході виконання цього завдання учень зіткнеться з досить нетиповим поглядом на дію додавання, адже для виконання вправи учню доведеться використати протилежний процес. На екрані перед учнем міститься математичний приклад додавання, який має формат дії у стовпчик. Особливість у тому, що сума, тобто результат дії, вже є відомою. Також відомим є і один із доданків. Знайти залишається тільки інший. Яким чином? У цьому допоможе віднімання. Оскільки сума – це і є обʼєднаня доданків, для знаходження одного з них треба від суми відняти відомий доданок. Коли учень це робить, то число, яке вважає правильною відповіддю, вводить у пусту клітинку. Після цього починається новий етап вправи, де треба виконати дію аналогічного характеру. Особливість додавання у тому, що доданки є рівнозначними. Це означає, що прийом з відніманням відомого доданка від суми однаково правильно і ефективно використовується як для пошуку першого, так і для пошуку другого доданків.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила додавання числа до суми, суми до числа, віднімання числа від суми, суми від числа у межах 100 з переходом через розряд; застосовує в обчисленнях переставний закон додавання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 100; перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.