Особливість тривимірних фігур, яка є важливою, визначальною рисою, що відокремлює їх від двовимірних, полягає у наявності, окрім довжини і ширини, ще однієї характеристики – глибини. Тривимірні фігури мають обʼєм, бо знаходяться не на площині, а у просторі. Це значить, що і сторін у них більше. Проте для правильного зображення таких фігур на папері чи екрані необхідно вдаватись до хитрощів, адже йде мова про перенесення обʼємної фігури на площину. Тому деякі сторони, котрі залишаються невидимими для «глядача», зображуються пунктиром. Це означає, що вони знаходяться глибше передньої сторона фігури. Умовно невидимі, вони існують та відіграють точно таку саму роль у будові фігури, як і лінії, намальовані суцільно. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься правильно рахувати вершини або ребра фігури, враховуючи як видимі, так і умовно невидимі частини. На екрані перед дитиною міститься зображення такої фігури. Учень має порахувати число вершин або ребер – в залежності від питання конкретного етапу. Вершина – це не просто кут, а точка, де сходяться три сторони, в тому числі і як мінімум одна невидима. Коли учень їх підрахує та виділить один з кількох варіантів під зображенням фігури, то пройде на новий етап, де буде нова фігура та інші варіанти відповіді.
Учень/учениця: розрізняє просторові та плоскі геометричні фігури; розрізняє геометричні фігури – пряму, криву, відрізок, промінь, кут, ламану; многокутники; куб, кулю, піраміду, конус, циліндр; зображує прямі лінії, промені, відрізки.
Учень/учениця: показує кути многокутника; розрізняє кути прямі та непрямі; будує прямий кут на аркуші в клітинку за допомогою косинця.
Учень/учениця: розпізнає геометричні фігури, базуючись на знаннях про їхні кути чи сторони; може намалювати фігури: трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник, куб.
Учень/учениця: ділить прямокутник, круг чи квадрат на рівні частини, використовуючи 2, 3 і більше частин. При цьому використовуючи такі визначення, як половина, четвертина, третина від цілого.