Зазвичай використовуються додаткові стимулюючі засоби, які мають посилити цікавість дитини до виконання тих чи інших вправ, дати зрозуміти учню, що математика – це не просто суха наука, яка може знадобитись тільки за шкільною партою для отримання кращої оцінки, а дисципліна, котра дійсно потрібна (принаймні на базовому рівні) у повсякденному житті. Наприклад, таким стимулюючим засобом є текстовий формат задачок або ж, скажімо, ілюстрація цифр у вигляді тих чи інших обʼєктів. Але коли йде мова про гроші, математика стає суто практичною і перестає здаватись теоретичною наукою, адже рахування грошей – це те, з чим стикається людина фактично кожного дня. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься виконувати найбільш розповсюджену операцію з грішми – купівлю. На екрані перед учнем є набір з кількох банкнот різного номіналу. У завданні названо предмет, котрий має певну чітку вартість. Серед банкнот треба вибрати кілька, які у сумі відповідають цій ціні. Таким чином учень «купить» названий обʼєкт. Важливо, що завдання має певний простий сюжет, згідно з яким зображений обʼєкт може бути, скажімо, подарунком, котрий треба після купівлі передати тому чи іншому персонажу.
Учень/учениця: розуміє зміст поняття «іменоване число»; виконує дії додавання й віднімання з іменованими числами, поданими в однакових одиницях вимірювання; порівнює іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси, місткості, часу; перетворює іменовані числа, виражені в одиницях двох найменувань.
Учень/учениця: вміє рахувати гроші, вільно орієнтуючись у всіх копійках та купюрах.