Опис завдання
Особливість додавання, яка робить цей процес більш простим для сприйняття дитиною, полягає у тому, що доданки є рівнозначними. Неважливим є розташування цих складників даної дії, адже суму вони дадуть одну й ту саму. Це правило учень має запамʼятати, для чого й було розроблено дану вправу. На екрані перед дитиною міститься математичний приклад з дією додавання. Числа трицифрові, досить великі. Учень виконує цю дію і вводить число, яке вважає правильною сумою двох доданків, у порожній квадрат після знаку рівності. Але це – тільки перша частина вправи. Під великим прикладом є кілька менших числових виразів. Серед них треба знайти той єдиний, котрий в результаті дає таку саму суму. Зробити це дуже легко: цей приклад містить ті самі доданки, що й більший вираз зверху, але вони розташовані у іншому порядку. Коли дитина вводить число-суму та вибирає приклад, котрий дає такий самий результат, як і верхній, то проходить на новий етап, де завдання повторюється тільки з іншими виразами. На перших етапах учню слід самому переконатись у цьому, перевіривши це твердження експериментально – виконавши додавання для кожного приклада. Але на наступних рівнях все, що залишається робити дитині, це просто після вирішення верхнього виразу шукати приклади з розташованими у іншому порядку доданками.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця : розрізняє рівності і нерівності; читає числові вирази (сума, різниця); знаходить значення числових виразів; порівнює числові вирази.
Учень/учениця: розуміє призначення дужок у числових виразах; записує числові вирази з дужками; застосовує правило порядку виконання дій у числових виразах без дужок і з дужками; обчислює значення числових виразів (з дужками та без них) на 2 - 3 дії одного або різних ступенів.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.
