Цікава особливість геометричних фігур полягає у тому, що в одній великій може «ховатись» багато менших завдяки лише одній-двом вдало нанесеним лініям. У ході виконання цього завдання дитина пересвідчиться у цьому. На екрані перед дитиною міститься зображення геометричної фігури, на яку нанесли лінію. Вона проходить крізь всю фігуру і ділить її на дві частини. Учень, можливо, спочатку сприймає фігуру як одну велику, але розділену на частини, а можливо – як дві менші, які були обʼєднані разом. Так чи інакше, завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб він порахував, скільки фігур на екрані всього, великих і малих. Дитина має за допомогою логіки зрозуміти, що разом малі фігури обʼєднуються у велику, яку треба вважати окремою. Таким чином, якщо, скажімо, на екрані розділений навпіл прямокутник, то фігур три: два менших квадрати і великий прямокутник, який, власне, було розрізано лінією. Варіанти того, скільки на екрані фігур, у вигляді цифр знаходяться під малюнком. Учень обирає той, що на його думку є правильним, після чого проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншою фігурою. Навіть у випадку помилки дитина все рівно проходить далі, просто спочатку побачить перед собою правильний варіант кількості фігур.
Учень/учениця: розрізняє просту і складену задачу; обирає числові дані, достатні для знаходження відповіді на запитання задачі; розуміє, що для відповіді на запитання задачі може бракувати числових даних; розуміє, що не на кожне запитання задачі можна відповісти, виконавши одну арифметичну дію.
Учень/учениця: розпізнає геометричні фігури, базуючись на знаннях про їхні кути чи сторони; може намалювати фігури: трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник, куб.