Сучасні цифрові символи виникли на Близькому Сході кілька століть тому. Проте вони є далеко не єдиною системою позначення кількості предметів та чисел. Хоча за відому історію людства таких символічних систем було кілька (і кожна мала принципово свій відмінний спосіб зображення та взаємодії чисел), з певних історичних причин до нашого часу дожили тільки арабські, тобто найбільш розповсюдженні, та римські. Останні використовуються у годинниках, для позначення деяких важливих чисел, наприклад, порядкового номеру монарха або століття, а от у побуті – досить рідко. У ході виконання цього завдання дитина навчиться краще працювати з цифрами цього виду та розшифровувати їх, перекладаючи на мову звичних арабських символів. На кожному етапі учень бачить перед собою математичний приклад. Важливо, що числа позначені саме римськими цифрами. Завдання подвійне. Перший етап полягає у тому, щоб обчислити приклад, обравши правильний варіант серед кількох інших. Після цього залишається у друге поле, яке знаходиться після знаку рівності, ввести арабський еквівалент. Після того, як дитина це зробить, почнеться новий етап з іншим прикладом.
Учень/учениця: утворює числа в межах 100; розуміє, що одна і та ж цифра у записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції; визначає розрядний склад двоцифрових чисел; порівнює числа в межах 100; записує число у вигляді суми розрядних доданків; виконує арифметичні дії на основі десяткової нумерації.
Учень/учениця: знає розряди одиниць, десятків та сотень; знає, що будь-яке трицифрове число складається з відповідної кількості сотень, десятків та одиниць, ы може назвати кожен розряд числа; ззаписує словами числа будь-якої складності, вільно орієнтуючись у розрядних одиницях.