Головна складність віднімання багаторозрядних чисел для дитини полягає у тому, щоб не переплутати, що від чого треба віднімати. Коли учень бачить цифру, він має розуміти, що одиничний розряд виражається крайньою цифрою праворуч, потім йдуть десятки, сотні і так далі. Тому при відніманні зручно, коли цифри розташовані у стовпчик. Такий формат подання інформації дозволяє розміщувати цифри по розрядах: одиниці під одиницями, десятки під десятками. У ході виконання цього завдання учень наглядно побачить, як віднімати у стовпчик досить великі числа. На екрані перед дитиною міститься математичний приклад з дією віднімання. Відʼємник є одноцифровим, тоді як зменшуване – двоцифрове, має розряд десятків. Завдяки зручному розташуванню цифр учень бачить, що віднімати треба саме одиниці між собою, а десятки залишати такими, як у зменшуваному. Але є виключення: якщо відʼємник більше ніж цифра, яка виражає розряд одиниць у зменшуваному, то від розряду десятків теж треба відняти одиницю. Наприклад, якщо від «54» відняти «7», то в результаті різницею буде «47». Коли учень під горизонтальною рискою, яка замінює знак рівності, вводить різницю, то проходить на новий етап, де буде аналогічний приклад, хоча числа, звісно, будуть іншими.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила додавання числа до суми, суми до числа, віднімання числа від суми, суми від числа у межах 100 з переходом через розряд; застосовує в обчисленнях переставний закон додавання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 100; перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами.
Учень/учениця: вміє проводити порозрядні обчислення в межах 1000; розуміє, що при додаванні або відніманні трицифрових чисел - сотні потрібно віднімати від сотень, десятки від десятків, одиниці від одиниць; може записувати свої обчислення, використовуючи приклади, схеми, чи обчислення у стовпчик; проводить усні обчислення круглих чисел.