Коли йде мова про віднімання двоцифрових чисел, головний базовий момент, який треба зрозуміти дитині полягає у тому, що виконувати дію віднімання слід по розрядах: від одиниць потрібно віднімати одиниці, а від десятків – десятки. Виключенням є випадки, коли відбувається перехід через розряд, тобто одиниці відʼємника більші за одиниці зменшуваного. Але такі випадки відсутні у даному завданні, оскільки у ході його виконання дитина тільки знайомиться з темою віднімання двоцифрових чисел. На екрані перед учнем міститься зображення математичного прикладу віднімання, де як зменшуване, так і відʼємник – двоцифрові числа. Дитині треба виконати дію по розрядах, після чого ввести різницю, тобто число, яке, як вважає учень, є правильною відповіддю на питання. Коли дитина це зробить, то пройде на новий етап, де треба буде виконати аналогічне завдання з новими двоцифровими числами. Важливо, що на кожному етапі цифри виглядають трохи інакше: змінюється їхній колір та навіть стиль зображення. Завдяки цьому різноманіттю зберігається інтерес дитини до виконання вправи. Ще один інструмент посилення інтересу учня до вправи – наявність на кожному рівні невеликого малюнка, який, хоча й не повʼязаний з завданням, додає візуальному ряду більшої насиченості.
Учень/учениця: розуміє сутність взаємозв’язку дій додавання і віднімання; використовує назви компонентів і результатів дій додавання й віднімання; застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів дій додавання і віднімання; переставний закон додавання та взаємозв’язок між діями додавання і віднімання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання чисел без переходу через розряд у межах 100.
Учень/учениця: вміє вільно додавати та віднімати числа в межах 100, опираючись на розряди цих чисел, властивості математичних дій та взаємооберненість додавання та віднімання; може пояснити, чому додавання чи віднімання працює та знає, як перевірити правильність виконаних дій.