Віднімання у стовпчик найкраще підходить для того, аби наглядно показати учню, як відбувається цей процес по етапах. Спочатку треба відняти одиниці від одиниць, потім – десятки від десятків. При цьому може відбуватися і перехід через розряд: коли одиниці відʼємника більші за одиниці зменшуваного, необхідно додатково від десятків зменшуваного відняти ще одиницю. Таким чином учню доводиться запамʼятовувати це і тримати у голові під час порозрядного віднімання. Наприклад, якщо від «56» відняти «29», то в результаті вийде «27», адже від пʼятірки, що позначає десятки у зменшуваному, окрім двійки, треба також відняти одиницю, бо девʼятка більша за шестірку. Оскільки числа у вправі розміщені у стовпчик, дитині буде досить легко орієнтуватись у них і розуміти, що одиниці зменшуваного знаходяться саме над одиницями відʼємника, і так само з десятками. Коли учень під прямою рискою дає відповідь (вводячи число, яка вважає правильним), то проходить на наступний етап завдання, де буде інший приклад, теж розміщений у стовпчик. Навіть у випадку помилки учень все рівно пройде на новий етап.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила додавання числа до суми, суми до числа, віднімання числа від суми, суми від числа у межах 100 з переходом через розряд; застосовує в обчисленнях переставний закон додавання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 100; перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.
Учень/учениця: вміє вільно додавати та віднімати числа в межах 100, опираючись на розряди цих чисел, властивості математичних дій та взаємооберненість додавання та віднімання; може пояснити, чому додавання чи віднімання працює та знає, як перевірити правильність виконаних дій.