Віднімання трьох чисел подібне до аналогічної операції з додаванням, але є свої особливості. Справа в тому, що всі доданки рівноцінні, тому від зміни їх місцями нічого не змінюється для результату дії. А от для віднімання характерна більш глибока диференціація ролей елементів прикладу. Перше число є найбільшим, саме від нього віднімаються всі інші, і воно має залишатись на своєму місці – це зменшуване. А от відʼємники дійсно можуть мінятись місцями. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься віднімати від зменшуваного двічі. На екрані перед дитиною міститься математичний приклад з дією віднімання. Відʼємників два. Складність у тому, що учень має відняти від зменшуваного одне число, після чого тримати в памʼяті результат дії і вже від нього, цього результату, відняти наступне число. Коли учень це зробить, то кінцевий результат треба вписати у пусту клітинку, що знаходиться після знаку рівності. Після того, як дитина це зробить, почнеться новий етап завдання, де треба виконати дії аналогічного характеру, тільки числа у прикладі будуть, звісно іншими. На кожному етапі змінюється стиль зображення цифр, таким чином зберігається цікавість дитини до виконання вправи.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила додавання числа до суми, суми до числа, віднімання числа від суми, суми від числа у межах 100 з переходом через розряд; застосовує в обчисленнях переставний закон додавання; володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через розряд у межах 100; перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами.
Учень/учениця: вміє вільно додавати та віднімати числа в межах 100, опираючись на розряди цих чисел, властивості математичних дій та взаємооберненість додавання та віднімання; може пояснити, чому додавання чи віднімання працює та знає, як перевірити правильність виконаних дій.