Опис завдання
Як пояснити дитині, як називається кожне число у виразі? У другому класі учні вже вміють додавати й віднімати, але тепер важливо навчитися називати всі частини прикладу правильно. Це допомагає краще розуміти задачі, уважніше виконувати обчислення та не плутатися у діях.
У цій онлайн-вправі на Learning.ua дитина бачить на екрані вже розв’язаний числовий вираз. У завданні вказано певне число з цього прикладу, а нижче подано кілька варіантів його можливої назви. Учень уважно розглядає вираз, знаходить потрібне число й визначає, яку роль воно виконує: чи це доданок, сума, зменшуване, від’ємник чи різниця.
Пояснюємо дітям просто: назва числа залежить не від того, яке воно велике, а від того, де воно стоїть у виразі та з якою дією пов’язане. Наприклад, у виразі на додавання всі числа до знака «=» називаються доданками, а число після знака «=» – це сума. У виразі на віднімання перше число – зменшуване, число, яке віднімають, – від’ємник, а результат – різниця.
- У додаванні: числа до знака «=» – доданки, результат – сума.
- У відніманні: перше число – зменшуване, друге – від’ємник, результат – різниця.
- Назва числа залежить від його місця у виразі, а не від величини.
Кожна правильна відповідь у вправі відкриває новий приклад, де змінюються числа, дія та роль обраного елемента. Так дитина тренується розпізнавати назви чисел у різних ситуаціях і закріплює математичну термінологію без нудних правил, а через цікаву практику.
Батькам і вчителям така вправа стане у пригоді для пояснення будови числового виразу. Вона розвиває математичне мислення, уважність до деталей і готує учнів до подальшого вивчення математики, де правильне розуміння термінів дуже важливе. Регулярно виконуючи завдання, другокласник упевнено вчитиметься читати, аналізувати й пояснювати будь-який простий вираз.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця : розрізняє рівності і нерівності; читає числові вирази (сума, різниця); знаходить значення числових виразів; порівнює числові вирази.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.