Множення повʼязане з діленням так само, як додавання – з відніманням. Ці процеси протилежні один одному, а відтак невідʼємні. Щоб знайти множник при відомому добутку та іншому множнику, необхідно застосувати ділення. У ході виконання цього завдання дитина буде займатись саме цим. На екрані перед учнем зображено математичний приклад, що містить дію множення. Але добуток, результат цієї дії, вже є відомим. Натомість порожньою клітинкою є місце, де розташувався один із множників. Завдання полягає у тому, щоб відновити приклад, зробити його повним, знайшовши невідомий множник. Для цього треба добуток поділити на відомий множник. Дуже важливо, аби дитина не просто завчила це правило, а зрозуміла логіку процесу. Добуток виступає як ділене, тому що це число є найбільшим і містить у собі обидва множника. Якщо один виступить у ролі дільника, то невідомий буде часткою, яку й дізнаються по результатам ділення. Коли учень обчислює приклад, дізнається частку і вводить це число на місце другого множника, то проходить на наступний етап, де треба виконати дії аналогічного характеру, але приклад буде містити інші числа. Таким чином, учень більш твердо запамʼятовує це правило і вчиться використовувати його на практиці швидко, правильно і майже рефлекторно, знаючи звʼязок між множенням та діленням.
Учень/учениця: замінює суму однакових доданків добутком, добуток – сумою однакових доданків; знає назви компонентів та результатів дій множення і ділення; знає властивості дій множення і ділення на 1, 10, множення на нуль, нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число; розуміє, що ділення на 0 неможливе; застосовує взаємозв’язок між діями множення і ділення в обчисленнях; застосовує в обчисленнях переставний закон множення.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих множника, діленого, дільника.