Зазвичай задачки використовуються як спосіб довести, що математика може бути цікавою і отримані знання використовуються у життєвих ситуаціях. Але у випадку з темою грошей ситуація дещо інакша. Гроші – суто прикладна тематика, тому всі знання та вміння, повʼязані з підрахунком і лічбою, котрі можуть знадобитись у роботі з грошима, необхідні більше ніж для тренування тих чи інших навичок. Вони потрібні, аби дитина з самого юного віку звикла впевнено і, що важливіше, без помилок працювати з грошима. Саме тому незабаром після завдання, яке містить текстові задачки з використанням копійок, йде завдання, де також у цьому форматі дитина тренується працювати з купюрами. На екрані перед учнем міститься сюжетна задачка, котра розповідає коротеньку, але логічну історію, в якій йде мова про певну суму грошей. Важливо, що згідно з простим сюжетом вправи ця сума змінюється – збільшується або зменшується через ті чи інші правдоподібні причини, наприклад, покупку чогось за певну ціну. Учень аналізує умови задачки, після чого виконує «в голові» потрібні дії та вводить у порожню клітинку число, яке вважає правильною відповіддю на питання, поставлене у задачці. Після цього починається новий етап з новою задачкою.
Учень/учениця: розрізняє просту і складену задачу; обирає числові дані, достатні для знаходження відповіді на запитання задачі; розуміє, що для відповіді на запитання задачі може бракувати числових даних; розуміє, що не на кожне запитання задачі можна відповісти, виконавши одну арифметичну дію.
Учень/учениця: вміє рахувати гроші, вільно орієнтуючись у всіх копійках та купюрах.