Опис завдання
За допомогою звичних слів української мови можна описати математичні дії так само ефективно і докладно, як це роблять цифри. Адже кожне число і кожен символ мають свою назву, залишається тільки дізнатись значення термінів. У ході виконання даної вправи учень тренуватиметься визначати, який з цифрових прикладів підходить до виразу, що був записаний словами. На екрані перед дитиною міститься саме такий вираз. Важливо, що йде мова саме про закінчений приклад, а не про окремі числа. У виразі йдеться про дію, а також її результат. Під ним є «контур» цього виразу – кілька порожніх клітин, в які треба вписати належні цифри, а між ними знаходяться символи, що передають дію. Таким чином учню доведеться тільки поставити на свої місця цифри. Але роблячи такий своєрідний переклад з мови слів на мову цифр, дитина обовʼязково звертає увагу на, власне, виконання тої чи іншої дії. Таким чином завдяки цій вправі дитина тренується у додаванні чи відніманні і водночас разом з цим вчиться краще орієнтуватись у числівниках і цифрах як їхніх еквівалентах. Коли дитина вводить на свої місця потрібні символи, то проходить на новий етап, де буде інший вираз, хоча механіка виконання вправи залишається такою ж самою.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: розуміє сутність додавання і віднімання одноцифрових чисел частинами; розуміє сутність властивостей додавання суми до числа, віднімання суми від числа та числа від суми; застосовує в обчисленнях прийом додавання і віднімання чисел частинами, переставний закон додавання, взаємозв’язок між діями додавання і віднімання числа від суми.
Учень/учениця: використовує додавання чи віднімання в межах 100 для вирішення виразів на одну чи дві дії, що містять додавання, віднімання, порівняння з невідомими у будь-яких позиціях, наприклад з використанням малюнків чи символів на місці невідомих.
