На екрані перед учнем зображений набір з кількох фігур. Дитина має порівняти їх між собою та вибрати дві однакові за формою. Особливість цієї вправи в тому, що саме форма є єдиним критерієм вибору. Тож дитина має керуватись тільки ним, бо, скажімо, однакові за формою предмети навмисно різні за кольором. Це було зроблено для того, щоб учень вмів відкидати неактуальні для конкретного завдання критерії порівняння і керувався тільки потрібними. Таким чином тренується увага і спостережливість. Коли дитина знаходить правильну відповідь, зʼявляється новий набір предметів, але суть завдання незмінна. Якщо ж учень помиляється, то вірний варіант зʼявляється під завданням, але дитина все рівно продовжує вправу і переходить до наступного етапу, тож вона має змогу відразу використати досвід помилки і перетворити його на щось корисне.
Учень/учениця: аналізує і порівнює дво- і тривимірні фігури, різних розмірів і орієнтацій, використовуючи неформальну мову, щоб описати їх подібності, відмінності, деталі (наприклад, кількість сторін і вершин/кутів), та інші характеристики (наприклад, мають сторони рівної довжини).
Учень/учениця: називає ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір тощо; розпізнає об’єкти навколишнього світу за розміром, формою, призначенням, кольором тощо.
Учень/учениця: визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу.
Учень/учениця: об’єднує об’єкти навколишнього світу в групу за спільною ознакою.
Учень/учениця: зіставляє об’єкти навколишнього світу: за розміром (більший, ніж; менший, ніж; однакові за розміром); за довжиною (коротший; довший; однакові за довжиною); за масою (важчий, легший) та ін.; впорядковує об’єкти навколишнього світу за розміром, довжиною, висотою, товщиною, масою тощо.