Вміння визначати, який з зображених предметів знаходиться попереду, а який в – позаду, тренується поступово. Спочатку дитина вважає, що більші предмети ближчі, і тільки згодом, шляхом тренувань, учень осягає розуміння такого поняття як перспектива. Ця вправа – один із способів тренування вміння бачити просторову перспективу. На екрані учень бачить набір предметів. Вони можуть бути різного розміру, а можуть бути і навмисно однакової довжини та ширини. Але завжди один з них ближче, а інший – більш далеко. Визначити положення предметів можна порівнявши їх один з одним. Той з обʼєктів, який буде затуляти собою інші, є ближчим незалежно від того, чи більший він за інші, чи ні. Щоб закріпити це знання і перетворити його на практичний навик, учень вибирає дальші, або ж ближчі предмети на низці етапів. Картинка на кожному етапі інша, тож дитина не занудьгує, і кожного разу їй доведеться аналізувати побачене. Коли учень дає відповідь, то переходить на наступний етап. Якщо відповідь вірна – відразу, а якщо невірна, то на екрані спочатку зʼявляється правильний варіант.
Учень/учениця: визначає розміщення предметів у просторі і на площині, використовуючи назви форм; встановлює відношення між предметами, розміщеними на площині та в просторі, використовуючи такі терміни як: лівіше, правіше, вище, нижче, поруч, попереду, позаду.
Учень/учениця: розпізнає розміщення об’єктів у просторі (класній кімнаті, на подвір’ї тощо), на площині (на аркуші паперу, на стільниці парти, робочому столі тощо); розміщує об’єкти у просторі і на площині: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між ; під, над, на; попереду, позаду, поруч; встановлює відношення порядку розміщення об’єктів на площині та в просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо).