Порозрядне віднімання є досить складним процесом для сприйняття дитиною, але такі вправи є важливими для розвитку і тренування всіх тих вмінь, які вже засвоїла дитина. На екрані учень бачить два великих приклади. Перший є зразком, вивчаючи який учень має зрозуміти, що йому робити з другим. Учень бачить, що деякі числа подаються звичним чином, тоді як інші – в дужках. Саме завдяки цьому завданню дитина краще засвоює, що математичну дію, яка є у дужках, треба виконувати в першу чергу. І після цього, коли відомі всі складові частини прикладу, він стає готовою і правильною рівністю. Але приклад, який зображено нижче на екрані є неповним – у ньому бракує складових частин. Дитина має поетапно обчислити, які цифри мають бути вказані у дужках, щоб результат математичної дії був саме таким, як зазначено на екрані. Для цього на свої місця треба перемістити фішки з цифрами. Важливо, щоб ці фішки потрапили саме на свої позиції. Після цього учень переходить на наступний рівень вправи, де бачить нову пару прикладів і має виконати аналогічну дію, але вже з новими числами.
Учень/учениця: розуміє, що одна і та ж цифра у записі двоцифрового числа набуває різних значень залежно від своєї позиції; визначає кількість десятків і кількість одиниць у двоцифровому числі; записує двоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків; розрізняє одноцифрові і двоцифрові числа.
Учень/учениця: розуміє віднімання як знаходження невідомого доданка. Наприклад, щоб виконати віднімання 10 - 8, потрібно знайти число, яке при додаванні до 8 дорівніє 10.
Учень/учениця: розуміє, що дві цифри у двоцифровому числі представляють кількість десятків і одиниць. Числа 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 — це один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, чи дев'ять десятків (і 0 одиниць).