Чи дзеркальна фігура?

Дзеркальна симетрія розповсюджується на велику кількість об’єктів, серед яких – деякі геометричні фігури. Власне, сама тема симетрії у контексті вивчення математичної науки має зв’язок саме з геометрією. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати, чи є дзеркальними, тобто симетричними відносно осі (уявній лінії дзеркала, яке було опущено між фігурами), тобто лінії між ними. Дзеркальні фігури не просто належать до одного виду або мають однакову площу та периметр. Вони відповідають одна одній за положенням на площині. При цьому вони не однакові. Якщо уявити, що одна з них, не змінюючи положення, підлітає та лягає на іншу, вони не мають рівно накладатись. Натомість перевірити, чи є фігури дзеркальними, можна за допомогою іншого прийому. Треба уявити, що лінія симетрії – це лінія, по якій зігнули умовний аркуш паперу з цими фігурами, тобто їхню площину. Якщо по цій лінії зігнути площину вдвічі, то дальні кути фігури зустрінуться – і ось тоді, якщо вони, звісно, симетричні, вони мають поєднатись рівно. Вся робота по перевірці симетрії є більше творча, адже вимагає від дитини не лише розуміння самого явища дзеркальної симетрії, а й образного мислення. На кожному етапі перед школярем міститься зображення нової пари фігур, але питання одне й те саме – чи є вони дзеркальними. Між рівнями дитина переміщується тоді, коли відповість: «так» або «ні».  Ця вправа демонструє, що для симетрії є важливим не лише те, наскільки подібні фігури, а й у якому положенні вони знаходяться. А різноманіття фігур дає учню розуміння універсальності алгоритму роботи з цими поняттями та пошуку симетричних фігур серед звичайних, не дзеркальних.