Досі дитина вивчала, перше за все, різні види чисел: цілі, дробові, мішані, великі, багатоцифрові тощо. Увага школяра концентрувалась саме на них – на головних обʼєктах роботи математики. Проте, окрім чисел, надзвичайно важливими є й ті дії, які виконуються дитиною з ними. Тепер учню пропонується змістити акценти саме на них, і у ході виконання цього завдання школяр виконуватиме додавання та віднімання з різними числами. Це завдання зосереджено саме на цих діях. На екрані перед дитиною міститься математичний приклад – новий для кожного наступного етапу вправи. Це приклад має кілька різних елементів, а результат дії вже відомий. Невідомими є саме, власне, дії, які з числами виконувались. На їхньому місці порожні клітинки, як раніше вони були на місці пропущених чисел. Отже, учень має зрозуміти, який символ, «плюс» чи «мінус», треба вставити у порожні клітинки для того, щоб приклад відновив своє значення. Обчислення дитина проводить послідовно і разом з тим на приклад треба дивитись комплексно. Це значить, що школяр має порівняти елементи прикладу, щоб зрозуміти, як вони можуть привести до числа-результату, тобто які пари чисел треба додати, а які відняти, і водночас школяр має памʼятати про порядок виконання дій. Коли шляхом аналізу дитина зрозуміє, які знаки треба розмістити у порожніх клітинках, то пройде на наступний етап до аналогічного прикладу з іншими числами і новим порядком символів. Опрацьовувати школяр буде лише додавання та віднімання – дві дії, які є протилежними і взаємоповʼязаними між собою, а крім того, вони ще й рівнозначні, тобто за відсутністю круглих дужок виконувати дії треба по черзі зліва направо.
Написати прості числові приклади, які відображують розрахунки з числами та інтерпретують словесні вирази, не розв’язуючи їх.