Ділення на двоцифрові числа з остачею і без

Ділення на багатоцифрові числа – операція ще більш складна, ніж множення, адже збільшується навантаження на памʼять учня, якому треба водночас виконувати порозрядне ділення, памʼятати про деякі цифри, які треба буде додати до інших розрядів, шукати ділене і при цьому не забувати про те, до якого розряду належить та чи інша цифра частки. Однак, дещо про ділення на двоцифрові числа дитина може дізнатись, навіть не виконуючи цю дію до кінця, а саме – про те, чи можна виконати таке ділення з остачею чи без. Дитина вже знає, що таке остача – свого роду залишок. Як можна дізнатись про те, чи залишиться така остача при першому ж погляді на приклад? Спочатку дитина вчиться подумки виконувати ділення, але з досвідом приходить і розуміння того, як саме відбувається робота з остачею. Відповідно, дитина може навчитись «на око» оцінювати ділене та дільник, навіть якщо останній – двоцифрове число. Наприклад, якщо ділене має у найменшому розряді (у розряді одиниць) число «6», тоді як дільник представляє з себе, скажімо, число «25», то розділити  без остачі не вийде, адже дитина вже за власним досвідом знає: множення на пʼятірку може мати лише результатом число, яке має або нуль, або теж пʼятірку у розряді одиниць. На екрані перед школярем міститься кілька прикладів. У кожному дільник – двоцифрове число. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб тим чи іншим способом виділити приклад, ділення якого відбувається без остачі або з нею, якщо таким є питання до етапу вправи (а питання змінюються разом з малюнком та прикладами а кожному рівні). Вправа тренує, перш за все, розуміння взаємодії чисел та вміння орієнтуватись у них.