Додавання та віднімання – математичні дії, вивчення яких є базою при оволодінні цією наукою. При цьому не варто недооцінювати складність додавання та віднімання великих чисел. Для того, щоб працювати з тисячами, десятками та сотнями тисяч і не допускати помилок, корисно використовувати обчислення у стовпчик, якому й присвячено це завдання. На екрані перед дитиною міститься математичний приклад – новий для кожного наступного етапу. Якщо на одному рівні це буде приклад з дією додавання, то на наступному це вже може бути віднімання. Числа також, звісно, змінюються з кожним наступним рівнем. Це є основною складністю при виконанні цієї вправи. Учень вже має досвід виконання додавання та віднімання великих чисел, тож загалом ця вправа має на меті дати можливість дитині повторити засвоєні раніше знання. Дитина вивчає доданки або зменшуване та відʼємник, після чого виконує всі обчислення і вводить у порожнє поле під горизонтальною рискою число, котре є відповіддю на приклад – або сумою, або різницею. При цьому, вводячи число, дитина починає з цифри, яка відповідає за більший розряд, тож учень, щоб не заплутатись, має спочатку виконати всі обчислення подумки. Отже, ця вправа грає досить суттєву роль: водночас вона і допомагає учню повторити тему віднімання та додавання великих чисел, і тренує концентрацію і здатність запамʼятовувати порядок цифр у великому числі, разом з цим ця вправа демонструє схожість віднімання та додавання. Хоча ці математичні дії є протилежними одна до одної, зміна початкового числа відбувається за схожими принципами, що наближає додавання та віднімання, тоді як множення й ділення відбуваються за іншими правилами.
Створити дві числові схеми за допомогою двох заданих правил. Визначити видимі зв'язки між відповідними виразами. Схема має складатися із відповідних виразів із двох шаблонів, і графіку упорядкованих пар на площині координат.
Учень/учениця: наводить приклади натуральних чисел; шкал;