Кожен приклад є не лише завданням з математики, а й, преш за все, рівністю. Знак рівності не є символічним барʼєром між відомими числами та порожньою клітинкою результату, яку треба заповнити. Він означає саме буквально рівність одного числа (частки у випадку з діленням) та результату взаємодії двох інших – діленого та дільника. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати приклад з дією ділення. На екрані перед учнем міститься один такий приклад на кожний рівень завдання. У ньому один з елементів пропущено – на його місці знаходиться порожня клітинка. Дитина має вписати на її місце потрібне число. Варіанти для вибору містяться під прикладом. Скажімо, якщо пропущено перше число, тобто ділене, то дільник треба помножити на частку; якщо ж пропущено дільник, то треба ділене розділити на частку. Складність цього завдання, через яку й потрібні числа-орієнтири під виразом, у тому, що всі елементи виразу – досить великі багатоцифрові числа. Як дільник, так і частка, мінімум, двоцифрові, а ділене – чотирицифрове. Отже учень має по черзі намагатись з кожним з варіантів використати названі вище правила. Коли учень натрапить на те число, яке йому підходить, то його й слід перемістити у порожню клітинку. Отже, з кожним наступним рівнем (адже після того, як учень зробить свій вибір, то відразу почнеться наступний етап завдання) дитина стає більш впевненою, а швидкість знаходження потрібного числа зростає. Це дозволяє більш інстинктивно орієнтуватись у числах, які використовуються при діленні. Дитині не обовʼязково до кінця рахувати приклад для кожного з варіантів – достатньо просто вибрати потрібний.
Написати прості числові приклади, які відображують розрахунки з числами та інтерпретують словесні вирази, не розв’язуючи їх.