Тривимірні фігури замальовуються на папері або на екрані, тобто вони замальовуються на площині. Однак, при цьому вони залишаються об’єктами, що знаходяться в умовному просторі. Це означає, що вони, як і предмети, які оточують дитину, мають кілька різних сторін, і деякі з них знаходяться зі зворотного відносно глядача боку. Тобто вони є невидимими. І ці сторони, а також те, що знаходиться «всередині» фігури традиційно замальовується пунктиром, що символізує: ми не бачимо ці грані та вершини. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з такими різними, але й у чомусь схожими тривимірними фігурами, як піраміда та паралелепіпед. Акцент у цій вправі робиться саме на просторовому мисленні. Ані робота, ані навість просте сприйняття цих фігур неможливе без краплини уяви: дитина має зрозуміти, що собою представляють ці пунктирні лінії, де вони знаходились би, якщо б піраміда або паралелепіпед були перед очима учня, на столі в якості справжніх предметів. Всі грані, які опрацьовує дитина, всі відрізки та сторони названі. Назва частини фігури – це назва тих точок, якими вона, ця частина окреслена. Якщо йде мова про трикутник, який входить до складу піраміди, то він називається трьома точками – тими, що називають його кути. На екрані перед дитиною міститься зображення фігури – нової на кожному етапі завдання. Піраміди та паралелепіпеди чергуються на різних рівнях. Під зображенням фігури назви різних граней, ребер та вершин. У завданні, що знаходиться над нею, вказано те, які саме елементи фігури треба виділити. Дитина співвідносить їх із назвою цих елементів, після чого виділяє ті, які потрібно. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап до нової фігури, елементи якої називатимуться зовсім інакше.