Остача в житті

Математика – досить специфічна наука, яка може здатись нудною, сухою та суто теоретичною. Причина цього – надто велика кількість вправ, де є самі лише цифри. Вони, як умовні позначки, сприймаються досить символічно, що цілком правильно. Проте для того, щоб зрозуміти всю практичність математики та те, наскільки вона необхідна для вирішення суто життєвих проблем, необхідні задачі. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься ділити з остачею на прикладах з життя. На екрані перед учнем міститься опис ситуації – іншої для кожного наступного етапу завдання. Це звичайна математична задачка, але є один важливий нюанс, який відрізняє її від попередніх задачок на ділення. Справа в тому, що тут ділене та дільник не підходять для виконання ділення без остачі, а так здебільшого і буває в житті. Досить рідко можна розділити певну кількість предметів саме на таке число, яке підходить для цього. Значно частіше доводить мати справу з остачею, і дитина переконається у цьому в ході виконання даного завдання. Під умовами задачки міститься кілька варіантів відповіді на неї. Учень має подумки скласти приклад з діленням, опрацювавши саме ті числа, які вказані у сюжеті. Важливо, що варіантами відповіді є числа, які претендують не на роль частки, тобто результату дії ділення, а на роль остачі, тобто числа, яке є різницею між початковим діленим та тим, яке було використано для виконання операцій з числами. Вибравши відповідну до умов завдання остачу, дитина й проходить на наступний етап, де будуть інші числа та новий сюжет, хоча мета обчислень буде такою самою.