Порівняння добутків – це спосіб не лише навчитись швидше виконувати множення (точне або приблизне – в залежності від складності кожного окремого випадку), а й також хороший спосіб тренування вміння орієнтуватись у числах. Здебільшого, коли дитина бачить той чи інший математичний вираз, вона сприймає, перш за все, його перший елемент: чи множник, чи доданок. Або ж концентрація уваги переходить на найбільше число. Між тим, для ефективного та успішного порівняння добутків необхідно розуміти взаємодію елементів виразів, пропорційний звʼязок між парами елементів різних прикладів. Скажімо, якщо йде мова про пару множників «45,6» та «31» і пару «47» і «41,3», то більший добуток, очевидно, буде у першому випадку множення, адже, хоча перший множник менший, другий – значно більший, ніж аналогічний у другій парі. На екрані перед школярем на кожному етапі міститься зображення кількох різних прикладів з дією множення, де, як мінімум, один з елементів виразу є дробом або мішаним числом. Дитина не мусить знайти добуток для кожного прикладу. Замість цього у завданні, формулювання якого знаходиться над робочим полем, вказано, який саме вираз треба знайти – той, що має найбільший, або ж той, який має найменший добуток. Школяр має оцінити пропорційний звʼязок між елементами прикладів, аби зробити правильний вибір. Коли дитина виділяє той вираз, який вважає правильним, то проходить на наступний етап завдання. Досить важливо у цій вправі те, що тут акцент зроблено на візуальному оформленні.