Кількість елементів пласких фігур прямо впливають на те, до якого виду вони належать. Наприклад, якщо у двовимірної фігури три кути та три сторони – це обов’язково трикутник. З об’ємними фігурами все не так легко. Скажімо, піраміда будується з трикутників, однак, у її основі в залежності від виду піраміди може бути або ще один трикутник, або чотирикутник. Відтак підрахунок всіх елементів такої фігури потрібен не стільки для її визначення (хоча і це теж, але вже при більш конкретному вивченні цієї теми в майбутньому), а скоріше для розвитку уваги та правильного сприйняття тривимірних фігур. На екрані перед учнем міститься зображення фігури тривимірного типу – нової для кожного наступного рівня завдання. Фігура може мати досить цікавий і нетиповий вигляд і спосіб оформлення. Наприклад, паралелепіпед, чиї бокові грані значно більші, ніж інші, або піраміда, яка була розвернута вершиною в сторону тощо. Завдання на кожному етапі одне й те саме – порахувати кількість елементів фігури. Яких саме елементів? Це уточнюється у завданні, формулювання якого завжди супроводжує малюнок. Учень читає питання, звертаючи увагу на об’єкт пошуків, після чого рахує всі потрібні елементи. Зробивши це, школяр вводить відповідне число у порожню клітинку, що знаходиться під фігурою. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання. Різноманіття фігур не лише має дещо заплутати дитину, а й також продемонструвати їй різноманіття геометричних фігур об’ємного типу. Крім того, вони й зображені завжди у різний колір, що теж урізноманітнює візуальний ряд та стимулює цікавість школяра до цієї складної, але інтригуючої теми.
Куб з довжиною бокової сторони 1, що називається "кубічною одиницею", має "один кубічний блок" об'єму, і може використовуватися для вимірювання об'єму.
Знаходити об’єм правильної прямокутної призми із цілими числами довжин сторін, наповнюючи її кубічними одиницями, і показувати, що об’єм був би таким самим, якщо його було б знайдено шляхом множення висоти та площі основи. Представляти цілі результати як об’єм, наприклад, щоб відобразити асоціативну властивість множення