Раніше, коли дитина вивчала приклади лише з однією математичною дією, все зводилось до простої взаємодії чисел. При додаванні вони складались у суму, при відніманні – від більшого віднімали менше для знаходження різниці; множення означало те, що певне число «беруть» певну кількість разів, а ділення є протилежним процесом до множення. Однак, коли приклад стає більшим, і в рамках одного виразу вже не одна, а відразу кілька математичних дій, вираз стає значно більш складною структурою. У ході виконання цього завдання дитина використовуватиме свої знання та навички для того, щоб навчитись складати такі складні багатоелементні структури. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення своєрідного каркасу такого прикладу, де вже наведеними є математичні символи, що означають ті чи інші дії: віднімання, додавання ,множення та ділення – тобто всі, які вже вивчив учень до цього часу. Деякі числа, що входять до складу прикладу, вже є в наявності. Також вже на своєму місці знаходиться кінцевий результат виразу, тобто остаточна відповідь. Однак, хоча б пара елементів прикладу залишається пропущеною. На їхньому місці порожні клітинки. Дитина аналізує приклад, після чого з-поміж варіантів чисел під ним, знаходить ті, які підходять для відновлення виразу, і переміщує їх на відповідні ділянки. Складність цього завдання у тому, що число, котре треба помістити у той чи інший куточок виразу, є, скажімо, дільником відносно одного числа та множником – для другого. Не можна також забувати і про порядок виконання дій. На наступний етап дитина проходить тоді, коли доповнює приклад повністю, розмістивши у ньому всі числа.
Написати прості числові приклади, які відображують розрахунки з числами та інтерпретують словесні вирази, не розв’язуючи їх.