Якщо у ході виконання попереднього завдання дитина вчилась просто розрізняти осі системи координат та знаходити місцеположення на них тих чи інших предметів, то цього разу школяр буде працювати у значно більш самостійному форматі. Виконуючи цю вправу, школяр сам буде розміщувати точки на системі координат згідно з вказаними положеннями. На екрані перед дитиною міститься така система – порожня для кожного наступного етапу завдання, але виповнена у традиційній манері. Від точки «0», яка є початком системи, відходить два променя, дві осі: «ікс» позначає вісь, що йде горизонтально, а «ігрек» відповідно позначає вертикальну вісь. Важливо, що довжина цих відрізків є умовною. Школяр має звернути увагу на те, якого розміру є «крок» щаблів на них. Здебільшого все починається з одиниць. У завданні, формулювання якого знаходиться над зображенням системи координат, вказано, де саме треба розмістити точку. Координата точки вказується мінімалістично і традиційно: просто у круглих дужках знаходиться пара чисел. Перше число є місцем знаходження точки по осі «ікс», а друга – відповідно по осі «ігрек». Дитина відраховує відповідну кількість щаблів по обом осям, після чого у відповідному місці і ставить свою точку. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії. Важливо, що протягом виконання цієї вправи дитина вчитиметься вільно розташовувати по одній точці на рівень на всій системі, заходячи досить далеко у її просторах. Таким чином, школяр буде розуміти, як співвідносяться осі та що можна чекати від координат точки.
Використовувати пару перпендикулярних числових прямих, які називаються осями, для визначення системи координат, з перетином прямих (початок координат), розташованих так, щоб вони співпали з 0 на кожній прямій і заданою точкою площини, розташованої за допомогою упорядкованої пари чисел, що називається її координатами. Усвідомити, що перше число вказує, наскільки далеко потрібно рухатися від початку в напрямку однієї осі, а друга цифра показує, наскільки далеко потрібно рухатися у напрямку другої осі, за умови, що назви двох осей та координат відповідні. (наприклад, x-осі та x-координаті, осі-y та координаті-y).
Відображувати практичні та математичні задачі за допомогою нанесення точок на координатну площину, і інтерпретувати точки, нанесені на площині для виконання того чи іншого завдання.