Дитина вже знає, що з усіх чотирьох основних математичних дій ділення відрізняється найбільшою кількістю обмежень та тонкощів. Завдяки рівнозначності множників та доданків обмежень для їх підбору майже нема, тоді як, фактично, єдиним обмеженням віднімання буде те, що зменшуване має бути більшим, ніж відʼємник. А от з діленням складніше: далеко не всі числа підходять для того, щоб скласти пару «ділене й дільник». Школяр вже знає, що у випадках, коли числа не підходять для рівного ділення, відбувається ділення з остачею. У ході виконання цього завдання дитина переконається у тому, що такі випадки відбуваються досить часто завдяки цілком життєвим прикладам, а також закріпить вміння виконувати ділення з остачею на практиці. На екрані перед учнем на кожному етапі завдання міститься зображення задачки, за умовами якої необхідно виконати дію ділення. Однак ділене не можна розділити на дільник без остачі. Відповідно, дитина подумки виконує ділення з остачею, при тому, що питання до задачки саме з нею й повʼязано. Наприклад, остачею може бути кількість спортсменів, які не потрапили в команди (скажімо, за умовами задачки команд три, в кожній – по одинадцять чоловік, а всього спортсменів «38»), або ж інше число обʼєктів обговорення в сюжеті задачі. Отже, школяр уважно читає текст, виконує ділення, а вже потім відповідь співвідносить з питанням до задачі і вводить результат у порожню клітинку під текстом. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап вправи.