Робота з дійсно багатоцифровими числами тому може вважатись складною, що дитина у процесі її виконання мусить тримати у памʼяті досить значний обсяг інформації, співвідносячи цифри з їхніми розрядами, запамʼятовуючи переходи між ними і тримаючи концентрацію на числах загалом. Не останню роль у складності грає і психологічний ефект – дитині важче працювати з великими числами, адже учень, навіть не почавши, вже готується до того, що це буде надто складно. У ході виконання цього завдання школяр не лише звикне до роботи такого формату, а й навчиться краще орієнтуватись у числах. На екрані перед учнем міститься математичний приклад, елементи якого розміщено у стовпчик. Для більшої простоти на різних етапах представлені або приклади з дією додавання, або ж приклади з дією віднімання. Результати вже завжди відомі – під горизонтальною рискою містяться або число-сума, або число-різниця в залежності від характеру завдання. Однак, завжди у всіх елементах прикладу бракує кількох чисел. На їхньому місці знаходяться порожні клітинки. Дитина має послідовно розібрати всі числа у виразі, щоб доповнити його. Важлива у цьому важність – школяр має почати з першого доданка або зі зменшуваного і рухатись вниз по вертикалі, поступово заповнюючи порожнини. Якщо в умовному стовпчику бракує однієї цифри, то інших пропусків цього ж розряду не буде. Скажімо, якщо у першому доданку нема цифри, яка означає десятки тисяч, то цей же розряд у другому доданку і в сумі буде в наявності, що робить можливим досить легке обчислення відповіді. На наступний етап дитина проходить лише тоді, коли заповнить всі порожні клітинки нагального.
Учень/учениця: наводить приклади натуральних чисел; шкал;