Якщо периметр опрацьовує виключно сумарну довжину всіх її сторін, то площа підходить з іншого боку та має справу з тим, яку частину умовної поверхні займає фігура. Двовимірні фігури розташовуються на умовній площині. Вона в свою чергу теж є фігурою – однією з базових у геометрії разом з прямою та точкою. Фактично, площина – це «місце подій», те, де саме відбувається побудування всіх фігур. Відповідно, багатокутник, який представляє собою замкнений контур ламаних, які мають ту чи нішу довжину, займає на ній певне місце, відділяючи його від решти простору безмежної площини. Пояснення площі є досить складним для розуміння дитини, а от формула її знаходження – напроти, вельми простою. Щоб знайти площу чотирикутника, необхідно перемножити довжини двох його перпендикулярних сторін, тобто помножити довжину на ширину. При цьому важливо пам’ятати об’єкт пошуків. Вся поверхня фігури всередині її контуру сприймається як рівні ділянки, що найчастіше приймають формат квадратних сантиметрів. Квадратний сантиметр – це, очевидно, квадрат, який має довжину та ширину, які дорівнюють по одному сантиметру. Ця одиниця виміру площі є традиційною і досить зручною у більшості випадків. Так от, коли учень перемножує довжину чотирикутника на його ширину, він фактично рахує кількість цих квадратних сантиметрів, які вміщує в себе фігура. Ці квадратики, звісно, не є особливо необхідними. Аби дізнатись площу, достатньо й просто помножити ширину на довжину. Цим і займеться дитина під час виконання цього завдання. На екрані перед школярем на кожному етапі нова фігура. Учень перемножує перпендикулярні її сторони, якщо це прямокутник або квадрат, після чого вибирає з-поміж кількох варіантів відповіді потрібний.
Перетворювати в стандартні одиниці вимірювання різних розмірів у межах заданої системи вимірювання (наприклад, перетворити 5 см до 0,05 м) і використовувати ці перетворення для вирішення багатоетапних задач.