Якщо попередня вправа демонструвала правила множення однакових чисел, піднесених до певної степені, то ця є аналогічним завданням, присвяченим вже діленню. При цьому на попереднє завдання це досить схоже. Перш за все, необхідно памʼятати, що задля використання описаного правила основа степенів має бути однаковою, тоді як самі вони – не обовʼязково. При діленні двох степенів з однаковою основою частка являтиме собою цю ж саму основу, яку залишили без змін, але її степінь виглядатиме як різниця між степеннем діленого та степенем дільника. Тобто при виконанні ділення степеня треба не розділити, а відняти, як при виконанні множення їх додають, а не перемножують між собою. На екрані перед школярем міститься приклад з цією дією – новий для кожного етапу завдання. Під прикладом є кілька варіантів відповіді. Дитина аналізує вираз, після чого подумки виконує дію ділення (тобто віднімання – для цього випадку) і вибирає серед варіантів, що подаються під завданням, один правильний, ставить його у порожнє поле після знаку рівності. Коли школяр це зробить, то пройде на новий етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншим прикладом. Фактичне виконання цієї вправи дуже просте, адже все, що потрібно від дитини – це виконати віднімання двох не надто великих чисел. Однак, учень має звикнути до такого способу виконання ділення, запамʼятати його. Дитина має розуміти, що додавання замість множення та віднімання замість ділення виповнюється лише тому, що степінь не є окремим числом, вона лише називає, скільки разів число множиться саме на себе. Саме це й пояснює таку заміну однієї математичної дії іншою, не повʼязаною з нею прямо, як повʼязані між собою протилежні пари «множення-ділення» та «додавання-віднімання».