У випадку з вивченням теми рівнянь досить важливою є практика. Однак, просто дати дитині одноманітні завдання із різними рівняннями – значить втратити її цікавість до даної теми. Саме тому це завдання, у ході виконання якого необхідно розвʼязувати цілу низку нових для кожного етапу рівнянь, містить досить сильний акцент на ігровій складовій. На екрані є зображення розгорнутої книжки. На одній її сторінці у стовпчик є кілька слів. Вони різні, однак обʼєднані певною темою та повʼязані між собою тим чи іншим чином. З іншого боку, на другій сторінці, знаходиться ціла низка рівнянь. Кожне з них відповідає своєму слову. Як саме? Наприклад, слова – це назви місяців. Січень – перший місяць у році, травень – пʼятий. Значить, рівняння, що знаходиться напроти слова «травень» має корінь «5». На місці одного зі слів – каркас із порожніми клітинками. Дитина аналізує книжку: порівнює рівняння зі словами, які вже є в наявності, розшифровує, яке число означає кожне слово, підставляє його до рівняння та перевіряє правильність виразу. Після цього залишається розвʼязати останнє рівняння і, знайшовши відповідь на нього, необхідно вписати відповідне до отриманого числа слово. На сторінці зі словами є підказка, де описується звʼязок між числами та словами. Таким чином, школяр виконує ті чи інші математичні дії, аби вже за допомогою отриманого числа розвʼязати загадку і знайти потрібне слово. Це посилює цікавість до теми, а відносна складність механіки виконання завдання стимулює розвиток памʼяті та концентрації учня. На новому рівні будуть інші рівняння, а також слова, які будуть обʼєднані спільною темою. Кількість клітинок у каркасі потрібного слова є підказкою – стільки букв у слові має бути.
Учень/учениця: розв’язує рівняння з використанням правил, що ґрунтуються на основних властивостях рівняння.