Кратність може бути такою ж умовою, як і рівність певному числу. Загалом, математика демонструє досить велику гнучкість умов та варіативність. Дитина звикла, що приклад завжди мусить мати рішення після знаку рівності, однак, це – лише один з кількох варіантів, і завдяки цьому завданню дитина переконається в цьому. На екрані перед школярем є зображення робочого поля з кількома різними числами. Поряд з ним – персонаж, присутність якого посилює інтерактивність вправи. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де вказано, що всі числа у робочій зоні претендують на місце «ікса» у певному виразі, наприклад, «95-х», при чому результат цього виразу має бути кратним «10». Тобто замість того, щоб збудувати просте рівняння на кшталт «95-х=100», яке матиме лише один правильний варіант невідомого компонента, вправа пропонує більшу варіативність: під літерою може ховатись кілька чисел, головне – щоб вони задовольняли умовам. Дитина аналізує всі варіанти відповіді, після чого знаходить всі числа у робочому полі, щоб при віднімані від «95» їх залишилась кругла різниця, яку можна розділити на десять. Коли дитина виділяє серед варіантів всі ці числа («75», «25», «5» тощо), то проходить на наступний етап, де треба аналогічним чином вирішити нову подібну задачку вже з іншими умовами. Рівняння, які подаються на кожному з етапів, є досить простими та компактними, однак, разом з цим вони змушують виконувати відразу цілу послідовність дій, повʼязаних з кратністю. Це вимагає не просто розуміння цієї теми, а дійсно хороших знань та вміння орієнтуватись у ній, аби підбирати вирішення рівняння, яке б задовольняло описані умови. Крім того, на різних етапах у рівняннях може бути описана різна математична дія, не лише віднімання.
Учень/учениця: наводить приклади простих і складених чисел, парних і непарних чисел.
Учень/учениця: розрізняє прості і складені числа, дільники і кратні натурального числа.
Учень/учениця: формулює означення понять: дільник, кратне, просте число, складене число, спільний дільник; знає ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10.
Учень/учениця: знає розкладання натуральних чисел на прості множники.