Вміння працювати з числами, що мають різні умовні знаки, є дуже корисним у багатьох ситуаціях. Зокрема, це дозволяє зрозуміти, в якому напрямку рухатись під час прокладання туристичних маршрутів. У ході виконання цього завдання дитина займатиметься цим. На екрані перед учнем міститься зображення текстової задачі, котра описує певну ситуацію, яка повʼязана з походами та туризмом. У ній описується напрямок руху мандрівника та зміни у цьому напрямку разом з вказівкою про те, як багато відстані пройшов турист на схід або ж на північ тощо. Учень має опрацювати ці дані для того, щоб дати відповідь на питання, яке формулюється у цій вправі. При цьому школяр має уявити робоче поле-карту, де мандрував турист. У ній має бути умовний центр, а кожен з напрямків має певну область. Якщо необхідно визначити, в якому напрямку турист закінчив мандрівку та облаштував табір, то дитина має послідовно простежити дорогу мандрівника, щоб зрозуміти, в умовній області якої сторони світу той облаштується. Корисно, якщо вся робота з числами буде відбуватись подумки. Тоді учневі доведеться уявляти цю умовну карту з її центром і працювати з числами по памʼяті. Це стимулює уяву та аналітичні здібності. Коли школяр вибирає один з варіантів, що наведені під текстом задачі, то проходить на новий етап, де треба буде виконати аналогічний набір дій. Кожна вправа супроводжується ілюстраціями, які зображують те, про що йдеться у сюжеті. Наприклад, зображується сам турист, тож задача стає більш інтерактивною. Працюючи з числами на умовній карті, дитина розуміє, що рухаючись на захід на «4 км», турист пройшов «-4 км», якщо орієнтуватись відносно сходу. Тож школяр вчиться використовувати відносність у роботі з додатними та відʼємними числами.
Учень/учениця: наводить приклади пропорційних величин.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають знаходження відношення чисел і величин; вміє використовувати масштаб.
Учень/учениця: вміє будувати координатну пряму.