При виконанні різноманітних математичних завдань дуже важливо, щоб робота з числами в один прекрасний момент перестала бути, власне, роботою і перетворилась на головоломки та загадки, на цікаві інтелектуальні ігри. Це можливо завдяки правильному формату подання інформації та розподіленню акцентів. Ця вправа являє собою як раз таку головоломку. У ході її виконання дитина тренуватиметься шукати невідоме число, а точніше – один із розрядів числа, цифру, яка має там бути. На екрані є зображення вже вирішеного прикладу з правильним результатом, вказаним після знаку рівності. Всі символи, що означають математичні дії, теж вказані правильно, як і всі числові елементи. Однак, все ж є те, чого бракує – в одному з чисел нема однієї з цифр, певний розряд там порожній. Учень має реконструювати хід виконання прикладу, визначивши, які числа можуть привести до вказаного результату. У рамках одного виразу може бути кілька різних дій – і додавання, і віднімання, і множення, і ділення. Тож дитина має памʼятати, останні дві дії мають перевагу перед першими і виконують спочатку. Для того, щоб знайти потрібну цифру, не достатньо приблизно оцінити вираз. Учень має виконати досить точні обчислення, самостійно визначаючи, яку дію виконувати першою, якою – другою і так далі. Однак, те, що шукати треба окрему цифру, а не ціле число або знак, перетворює завдання на цікаву гру, а дитину – на шукача-дослідника. Приклад перетворюється на головоломку, для вирішення якої виконання тих чи інших дій відходить на другий план, а головним є правильна послідовність цих самих дій. Це в свою чергу лише посилює цікавість дитини до даної теми і робить рух між рівнями і, відповідно, різними прикладами, більш швидким.
Учень/учениця: наводить приклади додатних та від’ємних чисел.