Попереднє завдання давало дитині можливість потренуватись у порівнянні різних чисел, піднесених в однакову степінь. До того було завдання, де одне й те саме число підносили до різних степенів, і необхідно було порівняти ці випадки. Обидві ці вправи були, можна сказати, підготовкою до цього завдання, яке підсумовує всі знання та вміння, котрі учень тримав з їхньою допомогою, адже у ході виконання цього завдання школяр тренуватиметься порівнювати степені, між якими взагалі нема нічого спільного на одному етапі, мати лише спільні основи на іншому та мати спільні показники – на третьому. Таке різноманіття робить виконання цього завдання і складнішим, і більш цікавим, ніж виконання попередніх. На екрані перед учнем міститься зображення трьох чисел, піднесених у степінь. Між ними є істотна різниця. Над робочою зоною з цими числами школяр бачить формулювання завдання, де вказано мету пошуків, наприклад, найбільше число або найменше тощо. Дитина аналізує їх та порівнює між собою. для цього учень має використати всі свої знання, присвячені цій темі та розуміння того, як показник степені співвідносить з основою, що він означає в залежності від того чи іншого випадку. Коли школяр робить свій вибір, то проходить на новий етап. Іноді степені даються такі великі, що вирахувати не вийде. Учень має продемонструвати аналітичний підхід та розуміння, а не просто подумки перемножувати кілька разів одне й те саме число саме на себе, наприклад, якщо основою для степенів є дріб, а показник – додатне ціле число. Ігровий аспект вправи втілюється в ілюстраціях, які оточують робочу зону. Ці малюнки мають приємний стиль, зображують космічні далі та урізноманітнюють візуальний ряд завдання.