Робота зі степенями є досить цікавою і різноманітною, як і формат завдань, які повʼязані з цією темою. У ході виконання вправи дитина познайомиться з випадками, коли число, піднесене до степені, підносять до степені ще раз. І не просто познайомиться, а утворить із таких специфічних виразів послідовність. На екрані перед школярем міститься зображення кількох таких виразів. Для того, щоб піднести у степінь число, вже піднесене у степінь, його забирають у круглі дужки. Учень аналізує кожен вираз, після чого читає формулювання завдання, яке знаходиться над ними. Там вказується принцип розташування виразів, необхідний для цього рівня. Наприклад, треба розмістити числа у порядку зростання, або ж навпаки – утворити спадаючу послідовність. Мета змінюється із кожним етапом разом із виразами. Щоб правильно визначити, який вираз є більшим, а який – меншим, необхідно перемножити степені між собою, залишаючи основу без змін. Наприклад, якщо йде мова про трійку, яку піднесли у четверту степінь, а потім – в десяту, то в результаті залишається трійка, яку піднесли у сорокову степінь. Множення учень виконує подумки, запамʼятовуючи результати цієї дії. Вже після цього дитина виконує порівняння, знаходить найбільше або найменше число, ставить його на початку чи вкінці послідовності і будує ряд чисел відповідно з вимогою. Таким чином учню доводиться тримати великий обсяг інформації в памʼяті, що тренує не лише зосередженість, а й змушує дійсно добре запамʼятати принцип піднесення в степінь числа в степені. На новий етап дитина проходить тоді, коли правильно розмістить вирази, які є перед нею. Важливо, щоб учень памʼятав: число основи теж грає роль при визначенні місця виразу у послідовності.