Центральна симетрія на координатній площині

Дещо вивчивши тему симетрії, познайомившись із нею на практиці та зрозумівши її суть, учень отримує можливість працювати з нею у багатьох формах. Наприклад, симетрію можна використовувати і при роботі з координатною площиною. Цим і займеться дитина у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься зображення координатної площини. На кожному етапі на ній буде позначено точку – і завжди в новому місці. У формулюванні завдання вказано, якого виду симетрія має бути використана для побудови точки, симетричної до тої, яка вже є в наявності. Це – центральна симетрія. Якщо осьова використовує лінію, яка розділяє обʼєкт на дві симетричні частини, то центральна використовує точку по середині фігури, що опрацьовується. Для координатної площини такою точкою є «0», тобто точка, де перетинаються осі «у» та «х». Відповідно і будувати точку треба відносно неї, а не відносно самих ліній. Наприклад, якщо дана точка з координатами «-2; 2», то симетричною для неї відносно центру координатної площини буде точка з координатами «2; -2». Рахувати точки не так потрібно, як важливо зрозуміти природу центральної симетрії. Скажімо, якщо точка знаходиться у першій чверті, то симетрична їй точка (відносно «0») буде знаходитись не в другій або четвертій, а лише в третій чверті. Коли школяр знайде точку, симетричну даній, то пройде на новий етап, де на аналогічній площині на нього чекатиме інша точка, тобто з новими координатами. Механіка виконання завдання залишається такою ж. А для того, щоб урізноманітнити вправу, поряд із координатною площиною міститься й зображення кількох додаткових персонажів, які посилюють ігровий аспект завдання.