Репрезентативна вибірка є тим, що дає можливість дослідити певні теми через дослідження лише окремої частини опитуваних. Наприклад, опитавши пʼять сотень власників автомобілів столиці стосовно якості дорідного покриття можна зробити висновки стосовно загальної ситуації з цього питання та ставлення переважної більшості водіїв, хоча їх в столиці значно більше, ніж півтисячі. Таким чином пʼять сотень представляє всю цільову аудиторію опитування, якщо відповідає загальним характеристикам «середньостатистичного водія столиці». При цьому не кожна репрезентативна вибірка може бути ефективною. Наприклад, не можна опитавши людей, що живуть у Львові, дізнатись про якість метро в Україні – бо у Львові метро нема, тож львівʼяни не користуються ним у своєму місці, а лише коли відвідують інші міста України, що відбувається не так часто. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з репрезентативною вибіркою. На кожному етапі вправи перед учнем міститься опис певного виду опитування. Називається тема, кількість опитуваних і задається питання про те, наскільки серйозно можна сприймати результати такої вибірки. Для того, щоб правильно відповісти на це питання, школяр має продемонструвати як розуміння ситуації, так і правильне сприйняття числових даних. Коли учень дає відповідь на поставлене питання, то проходить на новий етап завдання, де треба опрацювати новий випадок репрезентативної вибірки. Ця вправа є загалом досить простою у виконанні, але разом з тим і важливою, адже знайомить із репрезентативною вибіркою як з явищем і дає можливість використовувати математику ще з однією метою – з метою встановлення суспільної думки або уточнення тої чи іншої відносно глобальної ситуації.
Учень/учениця: зображує та знаходить на малюнках стовпчасті та кругові діаграми.