Деякі завдання, які входять до курсу вправ із математики, мають на меті не стільки тренування якихось практичних навичок або вмінь, повʼязаних із тими чи іншими діями, скільки навчання дитини певних термінів, важливих у рамках тих чи інших тем. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати коефіцієнти та змінні. Математичний вираз, що має дві частини – числову та буквену – це поєднанням двох елементів: коефіцієнта та змінної. Загальне визначення першого терміну з цієї пари таке: коефіцієнтом вважається та частина цілого, яка має відносно сталий характер. Це визначення виходить за рамки математики і використовується у фізиці, хімії та інших точних науках. Змінною ж є той елемент виразу, який виражений літерою. Цей термін варто сприймати буквально, адже літери в математичних виразах використовуються у випадках, коли за ними «ховаються» певні числа. При цьому в залежності від виразу за літерою може ховатись лише одне число (тоді воно є невідомим, а вираз є рівнянням, і мета його розвʼязання полягає у пошуку цього невідомого елемента), або ж кілька чисел. Те, яким саме числом може бути буквений компонент, визначається характером виразу. Наприклад, якщо «34х=68», то «х» як невідомий множник може мати лише одне значення – число «2». А от якби замість знаку рівності був знак «більше» або «менше», то невідомий компонент міг би бути кількома числами при збереженні правильності виразу. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати, де саме у виразі змінна, а де – коефіцієнт. На екрані перед школярем міститься зображення такого виразу. Правило загальне: буква – це завжди змінна, тоді як число є коефіцієнтом. Завдяки цьому завданню, дуже простому на перший погляд, дитина запамʼятовує це визначення.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають додавання, віднімання, множення і ділення раціональних чисел, обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа, розкриття дужок, зведення подібних доданків.