Математика – наука досить корисна для щоденного використання, адже кожна людина щодня стикається із числами, наприклад, коли оцінює та розраховує час або ходить у магазин та купує щось за певну ціну й отримує решту. Однак, якщо за шкільною партою дитина здебільшого виконує приклади та розвʼязує задачі, де необхідно знайти конкретне число, то у житті частіше треба оцінити результат виконання тої чи іншої дії або є просто кількість предметів – приблизно, без точних розрахунків. Це вміння не лише є актуальним, а й досить корисним, бо для того, щоб правильно оцінити числа або кількість предметів, необхідно добре орієнтуватись у темі тої чи іншої дії. На екрані перед учнем міститься зображення нової для кожного наступного етапу задачі. У тексті описується певна життєва ситуація, для відповіді на питання якої необхідно приблизно оцінити результат тої чи іншої дії. Кожна задача – маленька історія, і супроводжується вона малюнками, які сюжетно повʼязані з тим, про що йде мова. Дитина читає задачу та самостійно визначає, яку саме дію необхідно використати для того, щоб відповісти на питання, яке в тексті є. Зробивши це, учень має оцінити, до якого результату призведе ця дія при її реалізації з цими числами. У самому тексті пропонується відповідь. Школяреві залишається лише використати цей варіант як орієнтир та відповісти, чи правильний він, чи ні. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап вправи, де треба буде розвʼязати іншу задачку з новими числами та іншою описаною дією. Ця вправа на різних етапах дозволяє опрацювати приблизне знаходження результатів всіх основних математичних дій: додавання, віднімання, множення та ділення. Це різноманіття, як й малюнки, посилюють цікавість учня до теми.
Учень/учениця: розв’язує основні задачі на відсотки та задачі на пропорційні величини і пропорційний поділ.